Турбобури

Для буріння нафтових і газових свердловин застосовують гідравлічні та електричні вибійні двигуни, які перетворюють відповідно гідравлічну енергію промивальної рідини або електричну енергію в механічну на вихідному валу двигуна.

Класифікація вибійних двигунів

ВИБІЙНІ ДВИГУНИ

Гідравлічні вибійні двигуни випускають двох типів:

1 - Гідродинамічного – турбобури;

2 - Гідростатичного – гвинтові двигуни.

Електричні вибійні двигуни одержали назву електробурів.

Турбобур – вибійний гідравлічний двигун, в якого гідравлічна енергія потоку промивальної рідини перетворюється в механічну роботу вихідного валу, до якого приєднується долото. Як гідравлічний двигун у турбобурі використовується багатоступінчаста осьова турбіна.

У практиці буріння використовують такі турбобури:

– односекційні типу Т12;

– секційні;

– шпиндельні;

– високомоментні (з похилою лінією тиску);

– колонкові (для буріння з відбором керна);

– для буріння похилих свердловин;

– редукторні;

– реактивно-турбінні бури (РТБ).

Односекційні турбобури (рисунок 4.1) застосовуються при бурінні вертикальних і похилих свердловин невеликої глибини. Для буріння похилих свердловин застосовують також укорочені турбобури.

Основні частини турбобура – турбіна, вал, корпус і гумово-металічні підшипники ковзання, які використовують як радіальні і осьові опори, що успішно працюють при змащуванні їх промивальною рідиною.

а - турбобур в зібраному вигляді;

б - одна ступінь верхньої радіально-упорної опори;

в - одна ступінь турбіни;

г - середня опора;

д - ніпель;

1 - перевідник;

2 - корпус турбобура;

3 - гайка;

4 - розпірна втулка;

5 - диск п’яти;

6 - підп’ятник;

7 - кільця п’яти;

8 - регулювальне кільце;

9 - статор;

10 - ротор;

11 - вал;

12 - втулка середньої опори;

13 - середня опора;

14 - упорне кільце;

15 - втулка нижньої опори;

16 - ніпель


6474636666501383.html
6474674276483275.html
    PR.RU™