Навчання працюючих з охорони праці, пропаганда охорони праці

Навчання з охорони праці, а також пропаганда охорони праці мають здійснюватися шляхом:

• проведення вступного, первинного і повторного на робочому місці інструктажів, а також реєстрації цих інструктажів у відповідних журналах;

• забезпечення робочих місць затвердженими інструкціями з охорони праці (як виняток - типова інструкція для даного виду роботи або докладний конспект відповідного інструкта­жу, який додається до журналу реєстрації інструктажу на робочому місці);

• вивчення питань безпеки праці при проведенні виробничого навчання в господарствах за програмами агро-, зоо-, техміні­муму;

• перевірки знань і щорічної атестації з видачею відповідних посвідчень особам, що виконують роботи з підвищеною не­ безпекою (електромонтери, машиністи парових і водогрійних котлів, електрогазозварники, кранівники, стропальники, пра­цівники газового господарства тощо);

• впровадження для щоденної (поточної) перевірки знань сис­теми «стоп-тест» та інших прогресивних методів контролю знань із застосуванням технічних засобів контролю знань, а також комп'ютерних програм «Автоекзаменатор з охоро­ни праці»;

• обладнання кабінетів з охорони праці;

• оформлення інформаційних стендів з охорони праці;

• організації та проведення змагань-конкурсів на звання: «Кра­щий технік», «Кращий польовий робітник», «Кращий за про­фесією», а також проведення конкурсів на кращий кабінет(куточок) з охорони праці;

• читання лекцій, показ кінофільмів з охорони праці;

• оформлення виробничих дільниць куточками, плакатами, вітринами, фотогазетами з охорони праці;

• вивчення передового досвіду інших господарств з питань охорони праці.

На підприємствах на основі Типового положення про поря­док проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.36-05) з урахуванням специфіки вироб­ництва та вимог державних міжгалузевих і галузевих нормати­вних актів про охорону праці розроблюються і затверджуються наказами керівників відповідні положення підприємств про на­вчання з питань охорони праці, формуються плани-графіки про­ведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники.



Усі працівники підприємства мають проходити спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки згідно з вимогами Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України (НАПБ Б.02.005-94).

Відповідальність за організацію і здійснення навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.36-05 покладається на роботодавця, у структурних підрозділах (цеху, дільниці, лабораторії, майстерні тощо) - на керівників цих підрозділів, а контроль - на службу охорони праці.

Особи, які не пройшли навчання й перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.

При допуску працівників до виконання важких робіт, ро­біт зі шкідливими або небезпечними умовами праці та робіт із підвищеною небезпекою потрібно керуватися ДНАОП 0.00-8.02-93, ДНАОП 0.03-8.06-94, ДНАОП 0.03-8.07-94, ДНАОП 0.03-8.08-93.

Працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, а також роботи, де є потреба в професійному підборі, проходять попереднє спеціальне навчання й перевірку знань з питань охо­рони праці та пожежної безпеки, а також щорічну перевірку знань з питань охорони праці.

Вимоги до персоналу. Нагальним у системі управління охо­роною праці є забезпечення органів державного управління охо­роною праці та служб охорони праці підприємств, установ, орга­нізацій кваліфікованими фахівцями з охорони праці різних осві­тньо-кваліфікаційних рівнів за відповідними профільними спрямування з урахуванням сучасних соціально-економічних умов та реальних потреб.

Належна кваліфікація та обізнаність з питань охорони пра­ці є чинником зниження ризику отримання виробничої травми чи професійного захворювання. Тому в процесі реформування державного управління охороною праці одним із найбільш пріо­ритетних напрямів є підвищення рівня знань працівників із цих питань, яке має забезпечуватися в закладах освіти і безперервно шляхом навчання працівників у процесі трудової діяльності.

Прийом на роботу до топографо-геодезичних організацій на польові роботи, а також до камеральних цехів із важкими, небез­печними або шкідливими для здоров'я умовами праці осіб у віці до 16 років забороняється. Зокрема, заборонено залучати непов­нолітніх до роботи за такими професіями: каротажник; маши­ніст підйомника каротажної та перфораторної станції; маши­ніст шурфопрохідного агрегату; моторист самохідної каротаж­ної та перфораторної станції; перфораторник; підривник; про­мивальник проб; робітники, зайняті на ґеологознімальних і гео­фізичних роботах у гірських, а також у морських і сейсмічних партіях і на радіометричній та еманаційній зйомках.

Враховуючи соціальну роль та особливості жіночого органі­зму чинне законодавство забороняє застосування жіночої праці на таких топографо-геодезичних і геологорозвідувальних робо­тах: електромонтер (слюсар) черговий і по ремонту обладнання та апаратури, зайнятий у польових умовах; монтажник геодези­чних знаків; підривання на геофізичних роботах.

При проведенні польових топографо-геодезичних робіт у скла­дних кліматичних умовах, а також при зйомці водних акваторій, побудові геодезичних знаків та при інших роботах підвищеної небезпечності у всіх районах забороняється прийом на роботу осіб молодших 18 років.

Робочі та інженерно-технічні працівники повинні проходи­ти обов'язкові попередні (при вступі на роботу) і періодичні ме­дичні огляди в порядку, установленому наказом Міністерства охорони здоров'я з урахуванням профілю та умов їхньої роботи. Для тих, хто працює на стереоприладах, медичний огляд має проводитися також відповідно до «Методичних рекомендацій з офтальмологічного професійного відбору перспективних кадрів для стереофотограмметричних робіт», затверджених Міністерст­вом охорони здоров'я.

Забороняється приймати на роботу або допускати до роботи осіб, яким за станом здоров'я протипоказані певні види робіт і професії. При прийомі на роботу всі повинні проходити вступний інструктаж з охорони праці.

До безпосереднього виконання топографо-геодезичних робіт допускаються особи, які пройшли навчання з безпеки праці та інструктаж на робочому місці з виконуваних видів робіт. Усі види інструктажів з техніки безпеки мають проводитися відпо­відно до чинних стандартів ССБП і нормативних документів з питань навчання та інструктажів безпеки праці.

Порядок навчання та інструктування працівників, які обслу­говують об'єкти підвищеної небезпеки діючих підприємств, роз­робляється відповідно до діючих на цих підприємствах норма­тивних документів з безпеки праці, а також галузевим стандар­том ССБП ГУГК СРСР «Порядок навчання безпеки праці і до­пуску до роботи підвищеної небезпеки в організаціях топогра­фо-геодезичного виробництва» (ОСТ 68 12.0.05-87).

Працівників топографо-геодезичних організацій до початку польових робіт, крім професійних прийомів роботи, необхідно навчити прийомів, обумовлених зі специфікою польових робіт у даному районі (плавання, веслування, верхова їзда, уміння пра­цювати і вантажити транспортних тварин, орієнтування на міс­цевості, безпечне пересування ділянкою, користування альпініст­ським спорядженням, користування вогнепальною зброєю, пове­дінка в польовому таборі і т.д.), а також методів і прийомів надання першої допомоги при нещасних випадках і захворю­ваннях та заходів захисту від отруйної флори і фауни.

Працівників морських партій, які виконують роботи зі зйомки шельфу і водойм, необхідно додатково навчати прийомів порятунку на воді, правил поведінки при стихійних лихах і при евакуації суд­на, яке тоне, а при роботі на маломірних суднах - управління ними.

Робітники та інженерно-технічні працівники, які входять до складу комплексних бригад, навчаються і здають екзамени з тех­ніки безпеки в повному обсязі з їх основної і суміжної професії.

Інженерно-технічні працівники у випадку переводу в райо­ни з іншими фізико-географічними умовами або на інші посади, що обумовлює зміну їхніх обов'язків, повинні здати екзамени з розділів правил безпеки, які стосуються нових умов праці.

З працівниками, які були зараховані на роботу до польових підрозділів будь-якої професії вперше, проводиться професійно-технічне навчання за програмами, які розроблені підприємства­ми і експедиціями для кожної спеціальності, з наступною персо­нальною перевіркою цих знань в обсязі вимог тарифно-кваліфі­каційного довідника.

Тривалість навчання та інструктажу разом із практичною демонстрацією безпечних методів роботи має бути не менше:

• двох днів для бригад, які ведуть топографо-геодезичні ро­боти в облаштованих районах;

• трьох днів для бригад, які ведуть роботи в містах, селищах, зі зйомки підземних комунікацій, на лініях залізниць і автома­гістралей, магістральних газопроводів і нафтопроводів, у зоні повітряних ліній електропередач, на будівельних об'єктах і об'єктах спеціального призначення;

• п'яти днів для бригад, які ведуть топографо-геодезичні робо­ти в тайгових, тундрових, пустельних і малонаселених райо­нах, а також тих, які ведуть побудову геодезичних знаків ви­ сотою до 11 м;

• восьми днів для бригад, які ведуть вирубку лісу з метою лісо­ заготівлі або маркування розпізнавальних знаків;

• дванадцяти днів для бригад, які споруджують геодезичні знаки висотою більше 11м;

• п'ятнадцяти днів для бригад, які працюють у високогірних і важкодоступних місцевостях.

Результати навчання на робочому місці практичних прийо­мів безпечного ведення робіт у польових умовах фіксуються в спеціальному протоколі з обов'язковим записом про це в жур­налі реєстрації інструктажу на робочому місці.

Результати перевірки знань керівниками та інженерно-тех­нічними працівниками правил техніки безпеки оформляються протоколами встановленого зразка.

До технічного управління топографо-геодезичними робота­ми допускаються особи, які мають спеціальну технічну освіту і пройшли атестацію за профілем виконуваних робіт.

Студентам топографо-геодезичної спеціальності вищих на­вчальних закладів, які закінчили чотири курси, дозволяється обіймати на час проходження виробничої практики інженерно-технічні посади за умови здачі ними в навчальних закладах екзаменів з профілюючих дисциплін і техніки безпеки.

При проведенні робіт у малонаселених районах або в зимо­вий період забороняється призначати керівниками бригад студентів-практикантів і випускників вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, які мають досвід роботи в полі менше од­ного року.

До роботи на механізмах допускаються лише особи, які прой­шли спеціальну підготовку і отримали посвідчення на право водіння ними.

До управління топографо-геодезичними роботами на посаді начальника партії, технічного керівника, а також на інших кері­вних посадах підрозділів і підприємства призначаються інжене­рно-технічні працівники з числа активних, дисциплінованих працівників експедицій, цехів, служб, які добре знають процеси і технологію робіт і мають достатній досвід практичної роботи за відповідним профілем.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, перелік яких подається нижче, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік - перевірку знань відпові­дних нормативних актів про охорону праці.

Методи інструктажів. Метою інструктажів є створення осо­бистих передумов для безпечного і такого, що відповідає інтере­сам здоров'я, виконання робіт. До них належать такі:

Пізнавальні основи. Розшифрувати їх можна таким чином: розпізнавання загрозливих небезпек. Наприклад, розпізнавання дефектних тросів і ланцюгів, знання розпоряджень з техніки безпеки та інструкцій з експлуатації; обізнаність щодо власти­востей небезпечної речовини і, як наслідок цього, щодо необхід­них засобів захисту; розуміння взаємозв'язків між рівнем шуму, тривалістю шумового впливу і виникненням обумовленого ним зникнення слуху.

Психомоторні основи. Сюди належать: навички (наприклад, правильне застосування берушів для захисту слуху); уміння (на­приклад, уміле керування автонавантажувачем з вилчастим за­тискачем під час складування вантажу у вузьких проходах між стелажами).

Мотиваційні основи. Тут важливі: бажання і намір збере­ження власного здоров'я і працездатності; рушійні мотиви для регулярного використання засобів захисту шкіри; спонукання вказувати колегам на порушення правил безпеки.

Емоційні основи. При цьому необхідні: установка і ціннісна орієнтація відносно необхідних виробничих настанов в інтере­сах охорони праці; переконання в тому, що безпечне виконання робіт відповідає інтересам підприємства та своїм власним.

За допомогою інструктажів співробітники інформуються, мо­тивуються і переконуються відносно безпечного і такого, що від­повідає інтересам здоров'я, виконання робіт. Але цього інструк­тор може досягти лише в тому випадку, коли він поряд з прави­льним вибором змісту інструктажу знайде придатні методи для його викладення. Існують різні методичні підходи, якими може скористатися інструктор.

Методика проведення інструктажу. Методику проведення інструктажу можна розділити на методи, орієнтовані на інструк­тора, і методи, орієнтовані на працівників.

Під час використання методів, орієнтованих на інструктора, активним виявляється тільки сам інструктор. Він про все роз­казує , все показує, все робить. Працівники, навпаки, залишають­ся значною мірою пасивними, щонайбільше, вони мають можли­вість задавати питання, які проясняють суть справи, і, якщо є досить часу, вести кінцеву дискусію. Застосування таких мето­дів доцільне особливо в тих випадках, коли працівники не воло­діють основами знань і попереднім досвідом щодо змісту ін­структажу, який доводиться до них. Ці методи придатні, насам­перед, для проведення первинних інструктажів. До методів, орі­єнтованих на інструктора, належить лекція (реферат), промова. Під час використання методів, орієнтованих на працівників, зміст інструктажу не передається, а формується та засвоюється самими працівниками. Тим самим інструктаж набуває форми інструктуючої бесіди. Передумовою успішного проведення ін­структуючих бесід є наявність групи працівників, що інструкту­ються (не обов'язково вкожного окремого працівника), необхід­них основних знань за темою. Інакше інструктаж перетворить­ся впростий обмін необґрунтованими думками. Тому методи, орієнтовані на працівників, доцільно застосовувати при повтор­них інструктажах.

Зазначені методи проведення інструктажів є загальними. Проте їх застосування, можливо, допоможе спеціалістам з охо­рони праці більш грамотно будувати свою роботу.

Порядок проведення інструктажів для працівників. Біль­шість керівників виробництв, що добре володіють технологією ін­структування, застосовують чотириступеневий метод виробничого інструктажу. Чотириступеневий метод доцільний у тому випадку, коли працівники мають бути проінструктовані щодо правильного і безпечного виконання певного виробничого завдання.

Успішність застосування чотириступеневого методу досяга­ється за таких основних передумов:

• метод застосовується при освоєнні ручних видів робіт, на­приклад, монтажу;

• необхідно продемонструвати безпосередній зв'язок руки - інструмента - робочого матеріалу (наприклад, подача і при­бирання заготовок при роботі на пресі);

• освоювана робота має складатися з нескладних операцій з коротким циклом;

• ці операції слід виконувати в певній послідовності та ко­жного разу тим самим способом (мета - вироблення ав­томатизму при виконанні послідовних рухів).

Усі працівники, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу, та при подальшій роботі повинні проходити на підпри­ємстві навчання у формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також із правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби — іншим фахівцем, на якого наказом (розпорядженням) по під­приємству покладено ці обов'язки і який в установленому цим Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнане, з викори­станням сучасних технічних засобів навчання, навчальних і на­очних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма і три­валість інструктажу затверджується керівником підприємства. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журна­лі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про прийняття пра­цівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з гру­пою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт, а також з ура­хуванням вимог орієнтовного переліку питань первинного ін­структажу.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окре­мим працівником або з групою працівників, які виконують од­нотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань, первинно­го інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окре­мим працівником або групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окре­мому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що ними ви­конуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробницт­ва, цеху, дільниці, майстер).

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набу­тих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і на­вичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, по­вторного чи позапланового інструктажів для працівника протя­гом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна пере­вірка знань. При незадовільних результатах повторної перевір­ки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішу­ється згідно з чинним законодавством. При незадовільних ре­зультатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

Працівники, які суміщають професії (у тому числі працівни­ки комплексних бригад), проходять інструктажі як з основних професій, так і з професій за сумісництвом.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу та про допуск до роботи особа, яка прово­дила інструктаж, вносить запис до журналу реєстрації інструк­тажів з питань охорони праці. При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторін­ки журналу реєстрації інструктажів мають бути пронумеровані, журнали прошнуровані та скріплені печаткою.

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наря­ду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а запис у журналі реєстрації інструктажів є не обо­в'язковим.

Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів, затвер­джується керівником підприємства за узгодженням з держав­ним інспектором з нагляду за охороною праці. До цього перелі­ку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інструментів, збережен­ням або переробкою сировини, матеріалів тощо.

Побудова інструктажів. Досвід свідчить, що вищезгаданий підхід до побудови інструктажу з охорони праці на робочому місці за зразком чотириступеневого методу виправдав себе. Чо­тири ступені можна описати таким чином.

1-й ступінь: підготувати інструктаж. Тут потрібно визначи­ти зміст інструктажу (наприклад, на основі аналізів загрозливих небезпек, наявних виробничих інструкцій і чинних розпоряджень щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві; правил з техніки безпеки професійних товариств; інструкцій з експлуа­тації машин та обладнання). Скласти план проведення інструк­тажу, розумно побудувавши при цьому виклад змісту інструкта­жу, урахувати попередні знання співробітників, що інструкту­ються, і запланувати використання інформаційно-технічних та інших допоміжних засобів. Визначити загальні умови (напри­клад, місце і час інструктажу, кількість учасників). Настроїти співробітників на інструктаж, установити надійний усний кон­такт, пробудити інтерес за допомогою актуальних прикладів, дати загальне уявлення про тему.

2-й ступінь: викласти і наочно продемонструвати зміст ін­структажу. При цьому необхідно відповідними методами нада­ти відомості про загрозу небезпек і засоби захисту. Наочно по­казати за допомогою прикладів, експериментів, демонстраційних дослідів, як треба безпечно виконувати роботи. Роз'яснити, що таке безпечний метод роботи, як він виглядає і чому окремі опе­рації мають виконуватися так, а не інакше.

3-й ступінь: дати можливість працівникам повторити або потренуватися. Викладач повинен ставити цілеспрямовані зро­зумілі питання з тим, щоб співробітники могли відтворити почу­те своїми словами. Необхідно дати можливість співробітникам повторити слідом за інструктором безпечні прийоми робіт. Дати співробітникам можливість самим розповісти, що таке безпеч­ний метод роботи, як він виглядає і чому окремі операції слід виконувати так, а не інакше.

4-й ступінь: проконтролювати ефективність інструктажу. Тут треба надати співробітникам можливість самостійно виконати роботи безпечним методом. Спостерігати за дотриманням без­печного стилю роботи, схвально реагувати в разі правильного виконання. При виникненні проблем з виконанням роботи без­печним способом надавати допомогу. При недотриманні безпе­чного стилю роботи подавати критичні зауваження.

1.3.2. Безпека виробничого обладнання

Перелік об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Об'єкти підвищеної небезпеки:

• об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна чи кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює чи перевищує нормативно встановлені порогові маси;

• об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, перероб­ляються або зберігаються самозаймисті та легкозаймисті тве­рді речовини та матеріали в кількості, що дорівнює чи пере­вищує нормативно встановлені порогові маси;

• об'єкти, на яких утворюється горючий пил або волокно, здатні вибухати, самозайматися, займатися від джерела запалювання з подальшим поширенням горіння після його усунення;

• об'єкти, на яких проводяться гірничі, геологорозвідувальні роботи та роботи з видобування і збагачення корисних копа­лин, роботи в підземних умовах;

• об'єкти, на яких виробляють розплави чорних і кольорових металів та сплави на основі цих розплавів;

• об'єкти гідротехнічного будівництва, гідротехнічні споруди, хвостосховища, шламонакопичувачі, накопичувачі токсичних відходів.

Посадові особи згідно з Переліком посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці, до початку виконання своїх обов'язків і періодич­но один раз на три роки проходять в установленому порядку навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого або регіонального управління охороною праці.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж, стажування і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

Для проведення навчання (інструктажу), надання методич­ної допомоги працівникам з питань охорони праці, а також про­паганди безпечних методів праці на кожному підприємстві з кількістю працюючих 100 і більше чоловік мають бути створені кабінети охорони праці відповідно до Типового положення про кабінет охорони праці (ДНАОП 00-4.29-97).

На підприємствах з меншою кількістю працюючих, а також в окремо розташованих автоколонах та виробництвах створю­ються кутки з охорони праці. На підприємстві має бути забезпе­чене проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і пері­одичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів пра­цівників відповідно до вимог ДНАОП 0.03-4.02-94.


6475747001325869.html
6475849404022877.html
    PR.RU™